Просто блоґ

Місяць мене не було, дипломну писав(якби хто питав:)).

Їхав тюльпани цвіли, приїхав - троянди. Скрізь. І багато.

Фотопідбірка цієї краси:

А тут зловив частинку сонця для…

Далі буде…

Привіт!

Доброго часу доби!

Коли  ось тут я заморожував цей блог, то десь там в середині я думав(сподівався), що після захисту диплому його розморожу. Не так то сталося. Причинами того, що я перестав писати вважаю:

• робота над дипломом - фактично брак часу для обробки, опису і виставлення фото;
• броунівський рух думок у голові - неможливість написати, щось толкове і змістовне, так як думалося про друге(можливо колись і напишу про це);
• і взагалі паскудно мені було;

…далі »

Перед обідом трошки подивився на слалом, потім відвідав виставку орнаментального ковальства в художньому музеї. Фотовиставок уже не було, хз. Біля ратуші була презентація ПТУ, там пройшовся.

Дома посидів, чуть чуть повчився. Ще попав на останні заїзди автослалому.

На концерті бачив тільки Ламир кусок. В основному сидів у парку винце пив.

Зараз підзамучений вечеряю і лягаю спати. Настрій чогось тупуватий.

От написав, що настрій туповатий, а як це фіг поясню.

7 травня - день міста в Івано-Франківську.  Цього року місту виповнилося 346 років. Вітаю! 

Особисто усіх дійств на честь свята побував на виставці квітів, яка відбулася на площі Міцькевича і на поїданні великого торта біля ратуші. Торта я так і не скуштував, бо поспішав на завод по дипломних справах.

Ввечері були «Smokie» про них пізніше.

Маленька фотопідбірочка(фотографував телефоном)

Про подробиці поїдання торту прочитав ось тут www.ifportal.net

Чудовий подарунок до Дня міста зробила мешканцям влада. Це – казковий торт величиною 3м х 1,2м та висотою більше 1м. Торт зроблений у вигляді міської ратуші із годинником та жовто-блакитним прапором. Важить кулінарний шедевр більше 150 кг. На його оздоблення пішло понад 2000 солодких прикрас. Виготовити цей кондитерський виріб міська влада довірила ЗАТ «Перлина», яке успішно себе зарекомендувало на протязі багатьох років на ринку кондитерських виробів. 

На мої очі попали карети швидкої допомоги, як виявилося це подарунок місту, від кого не знаю.

Після церкви всі йдуть по домам снідати. Після сніданку трошки спочиваємо і помаленько все село прямує в урочище Перекопи. Знаходиться воно біля села на пагорбі під яким протікає Дністер. Колись там було поховання і церква. Тобто церква була, а поховання і є і тепер. Велися розкопки. Звідти одній точці видно трошки Дністра.

Сам цей вихід на природу назвиється ”Дивитися на воду”. Рахується, що хто подивиться на Дністер на Великдень в того покращиться зір. Тому всі хто йде на Перекопи обов’язково дивляться на воду.Після води хтось сідає попід лісок перекусити, хтось іде на квіти в ліс, інші просто спілкуються.

Отак все триває поки на підходить час іти на вечірню.

Всі передислоковуються до церкви.

Отут якраз і починаються великодні святкування. Дівчата співають веснянки, гаївки водячи хороводи навкруги церкви. Колись з ними були і хлопці, тепер нас чогось там нема, сумно. Хлопці грають таку гру як “Дупак”. Суть гри досить проста. Один пригинається, хтось тримає шапку і прикриває шапку, а всі решта б’ють його якраз по тій таки дупі. Після кожного удару він вгадує хто бив. Кого вгадали, той і лягає під удар. Буває ввечері ледве йдеш, а щоб сісти то і мови нема, але такий веселий і задоволений.Ще є одна гра, яку ще в дитинстві грали ми і наші батьки. Останні роки її ніхто не грав. Ідея її пограти сприйнялася на ура.“Третього лишнього” 

Народ розбивається по парах і стають колом один за другим. Ще є один б’ючий і один лишній.

Б’ючий б’є лишнього ременем і не подитячому. Завдання лишнього стати спереду якось пари. Тоді лишнім стає той, що стояв ззаду. І отак ми пробігали півтори годинки. Ох і пекли задниці.

На квітнику розцвіли нові тюльпанчики. Правда їх трошки дощиком прибило.

Фотопідбірка з квітника:

Це є повні тюльпани. Чаша у них дуже велика.

Цей сорт відноситься до принцес, а от назви повної не знаю.

Бахромчасті. Ці тюльпани мені подобаються, якось по особливому.

Одного разу(минулі роки), стояли роздивлялися на тюльпани, а бабця каже:

- Що це за тюльпани, та це чисто як лілія.

- Так це і є лілієцвітні тюльпани.

Такий собі специфічний і гарний вид:

А це вже відцвітають попугайчасті:

Зранку на 8:15 домовилися зустрітися коло того ж Боба.

Зустрілися, пішли на озера, які поблизу Бистриці.

Хлопці бігали, а я озброєний фотоапаратом полював на Надвірнянські краєвиди. Щось понавпольовував.

Озеро:

Річка: 

Моржі:

СПОДОБАЛОСЯ!!! Але мало часу було відведено на поїздку.

Не встигли піти на гору, яку називають балкончиком.

По Васьковим словам з неї видно всю Надвірну.

Значить судилося мені туди ще раз приїхати.

В неділю під обід вирішив  прогулятися до річки, а заодно й відвідати з фотоапаратом місця так сказати мого дитинства.

Просто фотозвіт прогулянки:

Річка Дністер:

Після прогулянки я почимчикував на шашлики.

Ввечері в п’ятницю попав у рідний дім.  Повечеряв, трошки посидів у неті і пішов спати, тому що з четверга спав півтора години. Пробував читати, заснув!

В суботу зранку взявся доробляти паркан, який ще почав минулого тижня.

Паркан біля квітника, а в квітнику ось такі квіточки :

Гіацинти! 

Нарциси!

Тюльпани!

Ввечері в об’єктив мого фото попав дуже кумедний їжачок.

Походу з виводку Варвари(їжачиха, яку ми минулого року підгодовували, а вона мала їжачків у нашому гаражі) .

Позував він пристойно, як справжня модель :). Але мені здалося, що це тільки тоді почалося, коли я його перший раз зфотографував. Шокований фотоспалахом, він стояв не рухаючись як мінімум хвилину(після кожного спалаху). Виноватий, проте які фото: