Просто блоґ

Посидівши ніч в неті і наривши трошки інформації, сьогодні підійшов до керівника. А він мені: та то все є, лиш треба доробити. Решті народу(ну не всім, бо дехто вже здав) ще тільки теми сьогодні дали.

Щось наліпив, піде. Здавалося, що це буде чимось важливішим. Але. якщо б було важливішим, то і рухали б нами швидше.

Прошовся сьогодні на кафедру. Десь до годинки та прогулка тривала. І все цілий день дома. На вулиці дощ. Дурію.

З десятої до четвертої, купували другу комп.

Правда з переривом на сніданкове пиво і відвідини двоюрідного брата в лікарні.

Коли вже нарешті купили той комп, на вулиці падав дощ. Пройшовся додому, потім на зустріч з татом, потім до друга. В гуртожиток я вже вертався на таксі, бо ноги були повністю мокрі.

Отож я сиджу в гуртожитку замучений, а день просто залишається днем, який нема чим запам’ятати.

Сумно.

+ паскудно ще від учора.