Просто блоґ

Довший час я не писав через певні причини і переконання, які можливо не всім і зрозумілі будуть. Але стаття “Як планета може дізнатися про Україну” Славка Агеєва на www.infoporn.org.ua знайшла причину написати, яка переважує причини не писати. І думаю вони ще й за:).

Декілька речень із статті:

“…Але як зробити так, щоб і пересічні громадяни інших країн знали про Україну - і знали щось гарне?

Наприклад, не те, що українці являють собою одну з найбільш хворих на алкоголізм і тютюнопаління націй, а що це люди розумні, цивілізовані, добрі, високодуховні, варті поваги… Коротше, як створити позитивний імідж країни, не наймаючи купу цинічних іноземних піарщиків, які роблять імідж Росії, Ізраїлю чи Штатам за нереальні кількості бабла?…

…Сьогодні, відкриваючи www.wikipedia.org, бачимо в лідерах за кількістю статей однією мовою міжнародну англійську, братню російську (331 000 статей). Приємно, що поляки написали вже 553 000 статей. Розвинені нації – понад 700 і 800 тисяч, французи і німці, китайці намалювали своїми єрогліфами за 500 тисяч. Українською – всього 131000 статей….

…В Україні будь-яке покращення треба починати знизу.
А тому – народ, в кого є час, натхнення і бажання зробити щось корисне – пишіть у Вікіпедію.“

Ідея в тому, щоб вивести Україну в топ і таким чином створити більш позитивний імідж. Але це швидше як ідея для акції. А насправді всі разом ми збільшимо кількість інформації українською. Як кажуть самі для себе стараємося.

Тому закликаю всіх блогерів розмістити пост із закликом приєднатися до акції, ну і самим звісно взяти в ній участь.

Завжди є щось що шукаю на Вікіпедії і українською його нема. Тму думаю кожен знайде сферу в якій він може щось написати. Нук або принаймі перекласти з інших мов, щось що до душі!

Вперед!

Трішки інформації:

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вікіпедія (англ. Wikipedia) — це відкрита багатомовна вікі-енциклопедія.

Історія української вікіпедії

Ну от і все. На руках диплом спеціаліста. І я вже офіційно “не студент”, а “молодий спеціаліст”, як нас назвали у Прикарпаттрансгазі.

Випускний відгуляв. Відгуляв на славу. Собі ставлю четвірочку, бо все таки язик в кінці забагато розв’язався, але все було супер.

Вручення, п’янка, танці, танці/п’янка, зустріч сонця. Ну ще як бонус похід на лікер “Старий Таллін”.

Під гуртожитком, жителі гуртожитка

…далі »

Нарешті я в нормальному неті, точніше взагалі в неті. Був ще вчора, але тільки пошту провірив і бйо далі. На вихідних відвідав фестиваль в Уніжі, але про нього пізніше, бо зараз відчалюю на випускний.

Не знаю чи тішитися, чи сумувати. Коли вчимося, то дуже чекаємо цього дня, але коли він настає, то розчаровуємося. Ну це в принципі з усім так в житті. Але не буду нити, бо настрій все таки святковий. Випускни, а далі на свій хліб. Сім років відучився. Є що згадати. Точніше: є чим похвалитися, але нема, що дітям показати :). Багато було і гарного, і не дуже, але вигрібалося, якось з горем пополам. Досвід так сказати деякий та набутий.

А тепер я побіг, деталі потім… як відживу

Починаючи від середи концерти і фестивалі.

Вчора форумівка. Думав у ночі буду вчитися, так ні, замучений прийшов. Ліг у десятій на дві годинки поспати - встав у дев’ятій. Але правильно зробив,  хоч виспався. Тепер прийшовши з душу з величезним бажанням робити диплом усівся за ноут і тут на тобі. Під вікнами гул моторів і в асі питають чи нічого там нема на вулиці. Виявляється, що біля мене автослалом відбувається… І як не піти…

На потім ще запланований похід на свято ковалів і на фотовиставки.

Посидівши ніч в неті і наривши трошки інформації, сьогодні підійшов до керівника. А він мені: та то все є, лиш треба доробити. Решті народу(ну не всім, бо дехто вже здав) ще тільки теми сьогодні дали.

Щось наліпив, піде. Здавалося, що це буде чимось важливішим. Але. якщо б було важливішим, то і рухали б нами швидше.

Прошовся сьогодні на кафедру. Десь до годинки та прогулка тривала. І все цілий день дома. На вулиці дощ. Дурію.

Ще на початку березня керівник диплому сказав, що записує на конференцію.

Записав. Тему я мав, правда, щось робити не спішив.

Потім  поміняли тему диплломного, я вже почав з тим працювати(трошки).

І тут(сьогодні) мені повідомили, що на завтра треба здати статтю на конференцію.

Я на кафедру. Сказали, що протягом цих днів треба.

Заодне й узнав тему статті,  а вона виявилася першою темою диплому.

Тепер за два дні треба зваргани зовсім ліву статтю. Сів і плачу.