Просто блоґ

А якщо бути точним, кіно, феєрверк і трошки проУжгород.

Нарешті сьогодні відвідав найсучасніший(так сказано в рекламі) кінотеатр Ужгорода “Доміон”. В ньому я буві раніше. Заходив, щоб пітвердити описи співробітників, щодо цін. Троє людей про нього розказували, і кожен щось сказав, своє особливе і примітивне. Насамперед зайти в нього спонукала заява Андрія, що ціна там 30 грн. Ні! Ціна на денні сеанси 15, на вечірні 18. Нормально подумалося, приблизно як у Франківську. Але ні. Крісла в ньому ще старенького зразка, тому сиділка трохи нагризлася :). Звук так собі, не ахті, пропадає чутку. Але взагаліто може бути. З тим як вонипоказують, то раз на два місяці можна буде забігти на щось цікавеньке.

А дивився “Мумію 3″. Отут я напевно і почну офіційно рубрику опису фільмів,які я переглянув. Оцінювати поки не буду. Система n-бальної шкали мені не подобається, тому придумаю щось своє. Ідея вже, в принципі воно всеріно зведеться до чогось подібного на ту систему, але про це, коли придумаю…

Мумія 3. Гробниця імператора драконів

Кінотеатр: “Доміон”, Ужгород

Починається фільм з такого собі просвіту історії, про імператора і те як утворилася його гробниця. …далі »

Дуже весело провів день.

З дому вийшов десь після першої години, пішов попив чайку у ближчій кав’ярні.

Потім прогулися містом до Люм’єра, біля якого і був зафіксований ось такий сизокрилий.

Після прогулки по базару з братом  ще годинку дуже весело чекали на  на батька. Зустрівшися і поговоривши, почимчикували на футбол.

Прикарпаття - Енергетик - 2-1 

Ну а героями матчу, якраз були не футболісти, а ось ці два дідки.

Один постійно давав тренерські настанови(кричучи), а інший подекуди крчав воротарю суперника, що б той не кричав, бо горло зірве.

Після першого тайму я помчав у кіно.

Фільм “В прольоті”:

Хлопця кидає дівчина. Він спочатку хоче всіх відіграти, але потім йому підказують поїхати на відпочинок. І він їде на Гаваї.

Але одразу ж по приїзду зустрічає колишню. Вона вивляється відпочиває тут зі своїм новим… А також гарнеька працівничка ресторану там була. От вона йому й допомогла напочатку викрутитися. І тут починається весь процес. Один готель, постійно бачаться, він весь час плаче.

В кінці все було добре!!!

Фільм попер, трошки старих і трошки ноивих жартів у якомусь такому нестандартному виконанні дуже розвеселили.

Раджу зходити.

Найбільше заперло(не враховуючи пошлятину(а її там море)):

- Ви дивилися моє демо?

- Так! Я хотів його подивитися, але потім вирішив, що треба жити дальше…