Декілька речень із статті:

“…Але як зробити так, щоб і пересічні громадяни інших країн знали про Україну - і знали щось гарне?

Наприклад, не те, що українці являють собою одну з найбільш хворих на алкоголізм і тютюнопаління націй, а що це люди розумні, цивілізовані, добрі, високодуховні, варті поваги… Коротше, як створити позитивний імідж країни, не наймаючи купу цинічних іноземних піарщиків, які роблять імідж Росії, Ізраїлю чи Штатам за нереальні кількості бабла?…

…Сьогодні, відкриваючи www.wikipedia.org, бачимо в лідерах за кількістю статей однією мовою міжнародну англійську, братню російську (331 000 статей). Приємно, що поляки написали вже 553 000 статей. Розвинені нації – понад 700 і 800 тисяч, французи і німці, китайці намалювали своїми єрогліфами за 500 тисяч. Українською – всього 131000 статей….

…В Україні будь-яке покращення треба починати знизу.
А тому – народ, в кого є час, натхнення і бажання зробити щось корисне – пишіть у Вікіпедію.“

Ідея в тому, щоб вивести Україну в топ і таким чином створити більш позитивний імідж. Але це швидше як ідея для акції. А насправді всі разом ми збільшимо кількість інформації українською. Як кажуть самі для себе стараємося.

Тому закликаю всіх блогерів розмістити пост із закликом приєднатися до акції, ну і самим звісно взяти в ній участь.

Завжди є щось що шукаю на Вікіпедії і українською його нема. Тму думаю кожен знайде сферу в якій він може щось написати. Нук або принаймі перекласти з інших мов, щось що до душі!

Вперед!

Трішки інформації:

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вікіпедія (англ. Wikipedia) — це відкрита багатомовна вікі-енциклопедія.

Історія української вікіпедії

Я не є дуже великим літературоманом. Таке, книжечка і пару віршиків в місяць, та й усе. Але пішов(а що мені ще тут робити).

Створення такого клбу на мою думку є велим вкладом в розвиток і популізацію сучасної літератури, ну і творчості взагалі. А основним, то думаю є вікриття нових талантів.

По порядку:

Про кафе. Кактус - кафе, яке…

(more…)

Тепер подзвонила подружка з Києва мені в Ужгород (дожилися, київські більше розкажуть, як місеві). Зараз в листопаді три весілля і на весні п’ять. Більшість у друзів.

Пошесть пішла, чи то роки вже підходятть)))

А може подуріли…?

Вчора перейшов на акцію від Інтертелекому(мій інтернет провайдер). Тепер один місяць платитиму, а інший мені на халяву інтернет надавати будуть. В зв’язку з цим збільшив пакет. Тепер матиму 4000 Мб в місяць за 145.

З нагоди цього роблю безкоштовну рекламку для Інтертелекому за участю Сніжка. Фото з ще ніде не опублікованої його фотосесії. )))

Сфотографуватися на паспорт у вишиванці. І не для того, щоб це було доказом, що я українець, чи ще щось на подобу того…

А тому, що це гарно, люблю вишиванки. Слабо було самому додуматися до такого.

Хотів просто про цю ідею написати(втілиться вона не швидше як через три роки:)), подумав чи є в мене фото в вишиванці(аналогові є, треба буде в нормальній якості копірнути), почав шукати, знайшов. І не тільки свої. Отак і вийшла ціла фотопідбірка з вишиванками:

Я, дома

(more…)

Сьогодні придбав собі ЮСБ клавіатуру, а до рідної треба з місяць чекати.

В армію осінню я не піду, хух…

Їздити далеко я вже нікуди не збираюся. Сидітиму собі в Ужгороді. Нарешті, щось наклювалося з футболом. Правда цієї неділі не зміг піти, но думаю це був не останній раз. Наклювалося вконтакті(деколи і користь з нього є).

Сьогодні джуе активно спорили, але ні, просто говорили. Говорили на роботі про поляків і мадярів. А саме: закарпатці нас називають поляками. Ну їх мадярами називають.

Відколи ми на закарпатті, на роботі чуєм мадярську(реально вроді угорська, но її я теж не знаю)), від господарів таке саме, в місті теж, але і багато на українській говорять. На українській це в порівнянні з мадярською, а так то укр-рос 60 на 40.

Я жахався з франківська, тут промовчу поки.Про мову напишу пізніше, хоча воно в принципі аналогічне національності.

Отож, ще з тих часів, коли на карті не було такої країна, як Україна. Галичина була під Польщею, Подкарпатська русь(так тут називають Закарпаття) була під Угорщиноюі, от тоді почалося. Одні одних називали тими під ким вони є, але аж ніяк не українцями. Отак і вже в єдиному СССР були, і другий десяток незалежні, а далі “хєрньою страдаєм”.Називаємо одні одних ким завгодно тільки не українцями. З такими справами ми далі, щомісяця проводитимо вибори. Хм, а якщоб кожна партія проводила вибори, коли їй потрібно і заодно була б спонсором тих же виборів. Варіант сила, наші кишені на порожніли б. Купка тих клоунів, що на верху цим і користаються, що ми одні на одних гонимо.

А виною всьому непоінформованість і зовсім не знання історії(я в тому числі).Ось кілька прикладів з останніх місяців життя:

- Що Ведмідь, до мадярів зібрався?

- Ага!

Що ти гакаєш? А ти питаєш? Бачили скільки там тих мадрів? Ні? То і не треба пиздякати!

——-

Що нас(прикарпатців) називають поляками нам сказав мужчина з Прикарпаття. Навідміну від закарпаття де всюди звучить мадярська, на прикарпатті я, щось польської не чув і поляків не бачив! Денеде у селах зберігся чуть чуть діалект, мізер. В моєму селі чистою звісно ніхто не говорить, але мене зрозуміє кожен українець. Поляки, поляки…Якого дідьтка казати, якщо не знаєш? Га?

——–

Нічого, приживетеся, найдети дівчат, одружетися, тут люди не такі, як у вас, людьми не перебирають! - жіночка нам одна казала.

Звідки ти знаєш???-

——

Нічогесенько мене так прорвало. Що маємо те маємо! Любіться українці і буде нам всім добре!

P.S. може то завести блог української єдності???))) Ні, нема нам чого єднатися, ми ж не роз’єднювалися!

P.S.2. З гугл хрома писанина у блозі збивається в одне речення. Це я вже з опери редагую, сподіваюся не треба буде ставити фірефокс