Сьогодні переїхали з приїзджої на хату, де і будемо надалі жити от тільки за “пеньонзи”. Могли ще пожити два тижні нахаляву і зекономити 50 $ кожен. Але дуже хотілося сюди. Проста математика: ти живеш у приїзджій до вересня і економиш гроші. Але… я думав чого так тягнуло сюди. Хата, як хата. Та справа не в хаті, а в… стабільності, упевненості, хоч і меленькій.
У вівторок вже буде як три тижні ми тут. За цей час ми постійно в якомусь русі і не знаємо на чому стоїмо. А тепер ми хоч знатимемо, на чому спатимемо і де. Звісно це не наше, але поки хай буде так, може з часом і доживуся до такого.
Завтра ще крок в кра’єрному рості. Нарешті приступаю до роботи, до самостійної ще далеко, але тепер принаймі щось буду вчити і робити під керівництвом інженерів!
Вперед до сну, бо зранку до роботи!(6:15 підйом) Я в житті так рано не вставав, не рахуючи поодиноких винятків.
Recent Comments